На головну

Борис ГМИРЯ. Оперний i камерний співак.

Його називали “Великим Борисом”, талант – дивовижним, голос – абсолютним басом, а звукову мicію – iдeaльнoю й ніким не перевершеною донині. Народний артист СРСР (1951). Лауреат Державної премії СРСР (1952). Нагороджений орденом Леніна (1960). Його ім`я внесено у престижну Міжнародну енциклопедію “Who is who?” (1962)

Борис Романович Гмиря народився у бідній родині в м. Лебедині на Сумщині. З раннього дитинства заробляв на хліб, працюючи де доведеться. У 1930р. він вступив до Харківського інженерно-будівельного інституту, а згодом – до Харківської консерваторії. Навчався вокалу у відомого педагога П. Голубєва, учня славнозвісного Федеріко Бугамеллі. Водночас почав виступати на сцені Харківського оперного театру. Формування унікальної художньої особистості митця відбувалося на грунті української та найкращих зразків російської й світової музичної культури. Характерними особливостями виконавського стилю Бориса Гмирі є глибокий психологізм у розкритті образного змісту музичного твору, виразна дикція, винятковий акторський талант, ювелірна витонченість деталей, благородна стриманість, висока вокальна і художня культура. Творчий шлях митця у 1940-57 рр. пов'язаний з Київським академічним театром опери та балету ім. Т. Г. Шевченка. В оперному репертуарі Б. Гмирі 39 оперних партій, серед яких центральні – Тарас (“Тарас Бульба” М. Лисенка), Кривоніс (“Богдан Хмельницький” К. Данькевича), Сусанін (“Іван Сусанін” М. Глінки), Борис (“Борис Годунов” М. Мусоргського), Сальєрі (“Моцарт і Сальєрі” М. Римського-Корсакова), Мефістофель (“Фауст” Ш. Гуно), Рущак (“Мілана” Г. Майбороди). У репертуарі Б. Гмирі близько 600 камерних творів, серед яких 75 арій і 545 романсів відомих українських, російських і зарубіжних композиторів, народні пісні. Ця багатюща вокальна спадщина записана на 200 платівках, які видавалися понад 120 разів тиражами від 100 тис. до 600 тис. примірників. Сьогодні в Україні можливо видати понад 50 компакт-дисків з різноплановими творами у виконанні співака. До епістолярної спадшини митця належать 150 рукописів науково-популярних та мистецьких статей, щоденники, листи, нотні зошити, партитури з композиторськими присвятами. Голос Б. Гмирі звучить у всіх країнах світу, на всіх континентах.

Його ім'я велично стоїть у ряді імен таких всесвітньо відомих співаків, як Марія Каллас, Кетлін Феррієр, Дітріх Фішер Діскау, Федір Шаляпін та ін.

Borys HMYRIA. Opera and chamber singer.

He was called "Borys the Great," his talent was considered miraculous, his voice was regarded to be a perfect bass, and his vocal mission was believed to be ideal and unsurpassed by anyone up to date. People's Artist of the USSR (1951). Winner of the State Prize of the USSR (1952). Holder of the Order of Lenin (1960)

Borys Hmyria was born into a poor family in Lebedyn Sumy region. After leaving a primary school, the 11-year old boy had to work. He earned his living doing odd jobs. In 1930, he entered Kharkiv Civil Engineering Institute and, later the Kharkiv Conservatoire. He took vocal classes from a well-known teacher P. Holubiev, who was a follower of the famous Federico Bugamelli. At the same time, he started to perform on the stage of the Kharkiv Opera Theatre. The unique artistic individuality of the virtuoso was shaped by the best samples of the Ukrainian, Russian and world music culture. Characteristic features of the performing style of Borys Hmyria are profound psychologism in presenting the expressive content of a musical work, good articulacy, exceptional artistic talent, exquisitely polished details, striking self-control, and high vocal and artistic culture. In 1940-57, the artist's creative life was linked with the Kyiv Academic Opera and Ballet Theatre named after T. Shevchenko. In Borys Hmyria's versatile opera heritage the central genre directions took shape, namely heroic epic, psychological and philosophic, and tragic. Among his best parts are Taras (M. Lysenko's Taras Bulba}, Kryvonis (K. Dankevych's Bohdan Khmelnytsky), Susanin (M. Glinka's Ivan Susanin), Boris (M. Musorgsky's Boris Godunov), Salieri (M. Rymsky-Korsakov's Mozart and Salieri), Mephistopheles (C. Gounod's Faust), and Ruschak (H. Maiboroda's Milana).

Borys Hmyria as Taras Bulba,Kyiv 1968

B. Hmyria's repertoire included about 600 chamber vocal compositions, among which there are 75 arias and 545 romances of well-known Ukrainian, Russian and foreign composers, and folk songs. This rich vocal heritage is recorded on 200 gramophone records, which had been replicated over 120 times, circulations amounting from 100 thousand to 600 thousand copies. Today, it is possible to produce more than 50 CDs covering the singer's versatile repertoire. The creative heritage of the artist also includes 150 manuscripts of popular scientific and artistic articles, diaries, letters, musical notes, and scores with composers' dedications. B. Hmyria's singing can be heard in all countries of the world, on all continents.

His name can be proudly mentioned among such world-renowned singers as Maria Callas, Kathleen Ferrier, Dietrich Fischer-Dieskau, Feodor Chaliapin and others

Оперный и камерный певец. Его называли “Великим Борисом”, талант – удивительным, голос – абсолютным басом, а звуковую миссию – идеальной и никем до сих пор не превзойденной. Народный артист СССР (1951). Лауреат Государственной премии СССР (1952). Награжден орденом Ленина (1960). Имя Б.Гмыри внесено в Международную енциклопедию “Who is who? ” (1962)

Borys Hmyria as Godunov, Kyiv 1952

Борис Романович Гмыря родился в бедной семье в м. Лебедине на Сумщине. С раннего детства зарабатывал на хлеб, где придется. В 1930 г. поступил в Харьковский инженерно-строительный институт, а затем – в Харьковскую консерваторию. Учился вокалу в известного педагога П. Голубева, ученика прославленного Федерико Бугамелли. Одновременно выступал на сцене Харьковского оперного театра. Уникальная художественная личность певца формировалась на почве украинской и лучших образцов русской и мировой музыкальной культуры. Характерными особенностями исполнительского стиля Б. Гмыри являются глубокий психологизм в раскрытии образного содержания музыкального произведения, выразительная дикция, исключительный актерский талант, ювелирная изысканность деталей, благородная сдержанность, высокая вокальная и художественная культура. Творческий путь художника в 1940-57 гг. связан с Киевским академическим театром оперы и балета им. Т. Г. Шевченко. В многогранном оперном наследии Б. Гмыри насчитывается 39 оперных партий, среди которых центральные – Тарас (“Тарас Булъба” Н. Лысенко), Кривонос (“Богдан Хмельницкий” К. Данькевича), Сусанин (“Иван Сусанин” М. Глинки), Борис (“Борис Годунов” М. Мусоргского), Сальери (“Моцарт и Сальери” Н. Римского-Корсакова), Мефистофель (“Фауст” Ш. Гуно), Рущак (“Милана” Г. Майбороды). Камерный репертуар Б. Гмыри насчитывает 600 вокальных произведений, среди них 75 арий и 545 романсов известных украинских, русских и зарубежных композиторов, народные песни. Богатейшее вокальное наследие записано на 200 пластинках, которые издавались более 120 раз тиражами от 100 тыс. до 600 тыс. экземпляров. Сегодня в Украине можно издать свыше 50 компакт-дисков с разноплановыми произведениями из репертуара певца. Эпистолярное наследие певца составляют 150 рукописей научно-популярных статей по искусству, дневники, письма, нотные тетради, партитуры с композиторскими посвящениями.

Голос Бориса Гмыри звучит во всех странах мира, на всех континентах. Его имя величественно стоит в ряду имен таких всемирно известных певцов, как Мария Каллас, Кетлин Ферриер, Дитрих Фишер Дискау, Федор Шаляпин и др.

На головну
Борис ГМИРЯ. Оперний i камерний співак. Його називали “Великим Борисом”, талант – дивовижним, голос – абсолютним басом, а звукову мicію – iдeaльнoю й ніким не перевершеною донині. Народний артист СРСР (1951). Лауреат Державної премії СРСР (1952). Нагороджений орденом Леніна (1960). Його ім`я внесено у престижну Міжнародну енциклопедію “Who is who?” (1962) Борис Романович Гмиря народився у бідній родині в м. Лебедині на Сумщині. З раннього дитинства заробляв на хліб, працюючи де доведеться. У 1930р. він вступив до Харківського інженерно-будівельного інституту, а згодом – до Харківської консерваторії. Навчався вокалу у відомого педагога П. Голубєва, учня славнозвісного Федеріко Бугамеллі. Водночас почав виступати на сцені Харківського оперного театру. Формування унікальної художньої особистості митця відбувалося на грунті української та найкращих зразків російської й світової музичної культури. Характерними особливостями виконавського стилю Бориса Гмирі є глибокий психологізм у розкритті образного змісту музичного твору, виразна дикція, винятковий акторський талант, ювелірна витонченість деталей, благородна стриманість, висока вокальна і художня культура. Творчий шлях митця у 1940-57 рр. пов'язаний з Київським академічним театром опери та балету ім. Т. Г. Шевченка. В оперному репертуарі Б. Гмирі 39 оперних партій, серед яких центральні – Тарас (“Тарас Бульба” М. Лисенка), Кривоніс (“Богдан Хмельницький” К. Данькевича), Сусанін (“Іван Сусанін” М. Глінки), Борис (“Борис Годунов” М. Мусоргського), Сальєрі (“Моцарт і Сальєрі” М. Римського-Корсакова), Мефістофель (“Фауст” Ш. Гуно), Рущак (“Мілана” Г. Майбороди). У репертуарі Б. Гмирі близько 600 камерних творів, серед яких 75 арій і 545 романсів відомих українських, російських і зарубіжних композиторів, народні пісні. Ця багатюща вокальна спадщина записана на 200 платівках, які видавалися понад 120 разів тиражами від 100 тис. до 600 тис. примірників. Сьогодні в Україні можливо видати понад 50 компакт-дисків з різноплановими творами у виконанні співака. До епістолярної спадшини митця належать 150 рукописів науково-популярних та мистецьких статей, щоденники, листи, нотні зошити, партитури з композиторськими присвятами. Голос Б. Гмирі звучить у всіх країнах світу, на всіх континентах. Його ім'я велично стоїть у ряді імен таких всесвітньо відомих співаків, як Марія Каллас, Кетлін Феррієр, Дітріх Фішер Діскау, Федір Шаляпін та ін.	Borys HMYRIA. Opera and chamber singer. He was called "Borys the Great," his talent was considered miraculous, his voice was regarded to be a perfect bass, and his vocal mission was believed to be ideal and unsurpassed by anyone up to date. People's Artist of the USSR (1951). Winner of the State Prize of the USSR (1952). Holder of the Order of Lenin (1960) Borys Hmyria was born into a poor family in Lebedyn Sumy region. After leaving a primary school, the 11-year old boy had to work. He earned his living doing odd jobs. In 1930, he entered Kharkiv Civil Engineering Institute and, later the Kharkiv Conservatoire. He took vocal classes from a well-known teacher P. Holubiev, who was a follower of the famous Federico Bugamelli. At the same time, he started to perform on the stage of the Kharkiv Opera Theatre. The unique artistic individuality of the virtuoso was shaped by the best samples of the Ukrainian, Russian and world music culture. Characteristic features of the performing style of Borys Hmyria are profound psychologism in presenting the expressive content of a musical work, good articulacy, exceptional artistic talent, exquisitely polished details, striking self-control, and high vocal and artistic culture. In 1940-57, the artist's creative life was linked with the Kyiv Academic Opera and Ballet Theatre named after T. Shevchenko. In Borys Hmyria's versatile opera heritage the central genre directions took shape, namely heroic epic, psychological and philosophic, and tragic. Among his best parts are Taras (M. Lysenko's Taras Bulba}, Kryvonis (K. Dankevych's Bohdan Khmelnytsky), Susanin (M. Glinka's Ivan Susanin), Boris (M. Musorgsky's Boris Godunov), Salieri (M. Rymsky-Korsakov's Mozart and Salieri), Mephistopheles (C. Gounod's Faust), and Ruschak (H. Maiboroda's Milana). Borys Hmyria as Taras Bulba,Kyiv 1968 B. Hmyria's repertoire included about 600 chamber vocal compositions, among which there are 75 arias and 545 romances of well-known Ukrainian, Russian and foreign composers, and folk songs. This rich vocal heritage is recorded on 200 gramophone records, which had been replicated over 120 times, circulations amounting from 100 thousand to 600 thousand copies. Today, it is possible to produce more than 50 CDs covering the singer's versatile repertoire. The creative heritage of the artist also includes 150 manuscripts of popular scientific and artistic articles, diaries, letters, musical notes, and scores with composers' dedications. B. Hmyria's singing can be heard in all countries of the world, on all continents. His name can be proudly mentioned among such world-renowned singers as Maria Callas, Kathleen Ferrier, Dietrich Fischer-Dieskau, Feodor Chaliapin and others
Оперный и камерный певец. Его называли “Великим Борисом”, талант – удивительным, голос – абсолютным басом, а звуковую миссию – идеальной и никем до сих пор не превзойденной. Народный артист СССР (1951). Лауреат Государственной премии СССР (1952). Награжден орденом Ленина (1960). Имя Б.Гмыри внесено в Международную енциклопедию “Who is who? ” (1962)		Borys Hmyria as Godunov, Kyiv 1952
Борис Романович Гмыря родился в бедной семье в м. Лебедине на Сумщине. С раннего детства зарабатывал на хлеб, где придется. В 1930 г. поступил в Харьковский инженерно-строительный институт, а затем – в Харьковскую консерваторию. Учился вокалу в известного педагога П. Голубева, ученика прославленного Федерико Бугамелли. Одновременно выступал на сцене Харьковского оперного театра. Уникальная художественная личность певца формировалась на почве украинской и лучших образцов русской и мировой музыкальной культуры. Характерными особенностями исполнительского стиля Б. Гмыри являются глубокий психологизм в раскрытии образного содержания музыкального произведения, выразительная дикция, исключительный актерский талант, ювелирная изысканность деталей, благородная сдержанность, высокая вокальная и художественная культура. Творческий путь художника в 1940-57 гг. связан с Киевским академическим театром оперы и балета им. Т. Г. Шевченко. В многогранном оперном наследии Б. Гмыри насчитывается 39 оперных партий, среди которых центральные – Тарас (“Тарас Булъба” Н. Лысенко), Кривонос (“Богдан Хмельницкий” К. Данькевича), Сусанин (“Иван Сусанин” М. Глинки), Борис (“Борис Годунов” М. Мусоргского), Сальери (“Моцарт и Сальери” Н. Римского-Корсакова), Мефистофель (“Фауст” Ш. Гуно), Рущак (“Милана” Г. Майбороды). Камерный репертуар Б. Гмыри насчитывает 600 вокальных произведений, среди них 75 арий и 545 романсов известных украинских, русских и зарубежных композиторов, народные песни. Богатейшее вокальное наследие записано на 200 пластинках, которые издавались более 120 раз тиражами от 100 тыс. до 600 тыс. экземпляров. Сегодня в Украине можно издать свыше 50 компакт-дисков с разноплановыми произведениями из репертуара певца. Эпистолярное наследие певца составляют 150 рукописей научно-популярных статей по искусству, дневники, письма, нотные тетради, партитуры с композиторскими посвящениями. Голос Бориса Гмыри звучит во всех странах мира, на всех континентах. Его имя величественно стоит в ряду имен таких всемирно известных певцов, как Мария Каллас, Кетлин Ферриер, Дитрих Фишер Дискау, Федор Шаляпин и др.